счетчик посещений

МАЙСТЕРНЯ ЗНАНЬ

2 лют. 2018
«Шахи, як засіб інтелектуального розвитку дошкільнят»

Шахи називають грою великих мислителів, що розвиває розум, вчить витривалості та терпіння. Вашій дитині не вистачає терпіння? Вам важко змусити її посидіти спокійно хоча б 5 хвилин? Тоді може саме час записати її на уроки шахів.

Адже, окрім відчутного поштовху в інтелектуальному розвитку, шахи впливають на такі сфери:Дитячі шахи

Пізнавальну: розширюють кругозір, вчать думати, запам’ятовувати, порівнювати, узагальнювати, передбачати результати своєї діяльності, орієнтуватися на площині (що вкрай важливо для школи). Розвивають винахідливість і логічне мислення.

Виховну: виховують в дитині цілеспрямованість, витримку, волю, посидючість, а також уважність і зібраність. Дитина, яка вивчає гру в шахи, стає більш самокритичною, звикає самостійно думати, приймати рішення, боротися до кінця, не засмучуватись у разі невдачі.

Естетичну: збагачують внутрішній світ, розвиває фантазію, вчать радіти красивим комбінаціям.

Корекційну: допомагають гіперактивному малюкові стати спокійнішим, врівноваженим, вчать непосиду тривало зосереджуватися на одному виді діяльності.

Коли варто починати уроки шахової майстерності?

Багато батьків вважають, що в дитячому садку ще зарано починати займатись шахами. Що дитина ще замала для такої складної гри. Чи насправді це так?

– Навчання з шахів краще за все починати з 3-4 років,  – Це зовсім не рано, навпаки, у цьому віці у дитини активно розвивається пам’ять, увага, уява – тобто, це найбільш благодатний час.

Щоправда у роботі з такими маленькими дітьми є свої нюанси. Головний секрет успіху – це не дати дитині втомитися від гри. Ви маєте стати таким собі Гансом Крістіаном Андерсеном, вигадувати різні цікаві історії, казки про шахові фігури. Адже для дошкільнят основна форма діяльності – це гра.

Наприклад, на уроках ми разом з дітьми часто можемо уявити, що король – це лев, вовк може з’їсти зайця, як меншого за рангом. Фігури звірів повинні здійснювати прості і зрозумілі ходи, на дві-три клітинки. Наприклад, зайчиха-мама ходить на дві клітини, а зайчата – на одну. Тому кожен урок – це як маленький спектакль.